В. живий.
Боже, дякую, що Ти почув мої молитви.
Обіцяю, що більше ніколи не гратиму в баскетбол. За винятком уроків, але обіцяю
бути обережною і вдавати, що в мене місячні, коли наступного разу гратимемо
проти хлопців.
Намагалася запитати, як В. почувається.
Здається, він тепер мене боїться… Ну, за що, за що мені таке?! Я ж не винна, що
він забрав м’яча!
Немає коментарів:
Дописати коментар