середа, 16 жовтня 2013 р.

Мій перший твір, написаний майже в окопі

Сьогодні мій письменницький дебют: тато приніс газету з моїм оповіданням. Називається воно «Жити!». Це історія про дівчину, студентку, в якої все в один момент пішло шкереберть: сесію вона не склала, з коханим посварилася, батьки її не розуміють… Дівчина потрапляє в грозу, ховається під деревом, у дерево влучає блискавка – здається, що це кінець… Переконана, що помирає, моя героїня просить Бога дати їй другий шанс, обіцяє змінитися і стати сильною… Й ось, коли дівчині видається, що від блискавки горить її шкіра, виявляється, що в неї просто жар… від грипу.
Хотіла підписатися псевдонімом, але тато сказав, що на журналістику треба буде подавати свої публікації. А псевдо я вже придумала: «Любов Красива».

Колись я стану письменницею і всі вони будуть мені до лампочки. Напишу всю правду про Сєву і всіх-всіх-всіх, так, як воно є. В. кусатиме собі лікті, а математичка нарешті второпає, що її алгебра мені до дупи!

Немає коментарів:

Дописати коментар